25/11/18

hors_bor: (Default)
[personal profile] hors_bor
Був сьогодні на перегляді цього фільму і поділюсь враженнями. Тим більше, що друг який хотів теж бути присутнім, але не зміг, попросив йому розповісти про цей фільм, то чому б це не зробити і для інших?

Фільм знятий в стилі "псевдо документалістики". Це коли він подається як серія інтерв'ю і зйомок з життя людей, як в документалці, але все вигадано.
Фільм про Україну і людей котрі залишились у ній в той час, коли всі з неї виїхали. Попри всі комічні моменти стрічка підіймає серйозну тему масового відтоку українців з України. Якщо вам відомий жарт про те, що "хто буде виїжджати останній з Чопу не забудьте вимкнути світло", то фільм якраз про це!

З всіх героїв цієї стрічки мені найбільше запам'ятався чоловік, що їздить і всюди ставить таблички, якими позначає свою територію. Це могло би бути мрією багатьох, володіти земельним уділом завбільшки в три області... І цей чоловік знайшов себе в справі освоєння нових територій. Вся нерухомість, землі, заводи тепер його! Але яку воно має цінність без людей? Тобто країна це не земля і ресурси, а люди!

В фільмі присутні натяки на те, що якщо ми в нашій найбагатшій на ресурси країні, з великим потенціалом, не навчимось мудро господарювати, то рано чи пізно з'являться охочі її заселити. Отож фільмець потрапив точно в ціль міграційної теми. Згадується цифра 80 мільйонів, саме стільки українців жило на цих землях до голодомору, всім вистачало і простору і всього що треба для життя...

Особисто в мене після перегляду такого фільму прослідковується охота до того, щоб жити в своїй країні і розвивати її для себе. Я вже давно говорив, що просто приїхати кудись на готове, а ти спробуй в себе створити таке, щоб було добре там де ти є вже. Адже у нас тут, в Україні є все для того щоб жити собі в радість! І перше з чого нам пора починати зміни на краще це з самих себе.
Тегі: